Категорія: Публікації
Бюро економічної безпеки: новий орган чи невдалий ребрендинг?
У січні 2021 року Верховною Радою був прийнятий Закон про Бюро економічної безпеки. У березні його підписав Президент України, а за півроку БЕБ повинен був запрацювати. Проте згодом початок роботи нового органу був відтермінований ще на два місяці через невирішені кадрові, організаційні та правові питання.
Незважаючи на те, що Закон був прийнятий і підписаний більше ніж півроку тому, і досі важко зрозуміти, якими ж функціями буде наділений новий орган, які інституції він має замінити та яким чином повинен буде розслідувати справи.
Згідно закону, до Бюро переходять повноваження Податкової міліції, СБУ, Національної поліції у сфері розслідування та запобігання економічних правопорушень. Першочерговим завданням БЕБ буде налагоджувати відносини між представниками бізнесу і державою та її органами. Таким чином має бути зменшений тиск на підприємців з боку силових структур. Також відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду разом із запровадженням Бюро Податкову міліцію необхідно ліквідувати.
Чи не замінить собою Бюро Податкову міліцію?
Згідно із законом, БЕБ не повинне стати ще однією силовою структурою для утримання бізнесу в напрузі. Нова структура має стати здебільшого аналітичним органом, до основних завдань якого належатимуть:
- проведення комплексних досліджень;
- аналіз економічних, податкових та фінансових правопорушень.
Щоб мати можливість виконувати аналітичні функції, працівники Бюро повинні отримати доступ до баз даних:
- Міністерства юстиції.
- Комісії із цінних паперів та фондового ринку.
- Митниці.
- ДПС.
У законі передбачений безумовний доступ спеціалістів БЕБ до перелічених баз даних, але для цього має бути спільне рішення про передачу інформації між Бюро та іншими держорганами. Якщо ж не пропрацювати таке рішення, то отримання інформації з цих відомств буде можливим лише за запитами.
І все ж таки, варто розуміти, що детективи БЕБ не будуть займатися виключно аналітикою, адже до їхніх повноважень входитиме проведення оперативно-розшукових дій із застосуванням спеціальних засобів, вогнепальної зброї тощо. Але маємо надію, що працівники Бюро не будуть зациклюватися лише на проведені обшуків в офісах компаній, а й справді будуть зайняті вирішенням більш глобальних питань. Підпорядковується новий орган Кабінету Міністрів України, і контролюється ним же, а не Президентом.
Головні причини затримки запуску роботи нового органу та найближчі перспективи
Бюро економічної безпеки починає роботу із значною затримкою у першу чергу через кадрові питання — призначення Голови Бюро, проведення конкурсного відбору на зайняття посад детективів та ін. Також вплинула на запуск роботи нового органу затримка передачі справ у сфері питань економічної безпеки, які раніше належали до повноважень Служби безпеки України та Податкової міліції.
Поки що складно сказати, чи стане БЕБ новим різновидом Податкової міліції, чи все ж таки працюватиме зовсім інакше. Щоб зрозуміти це, слід дочекатись, коли новий орган запрацює на повну силу. Загалом же, проаналізувавши закон, можемо бачити, що владою заплановано змінити підхід до розслідування економічних правопорушень. БЕБ має виконувати деякою мірою превентивну функцію.
Отже, до основних завдань і викликів Бюро економічної безпеки належатиме оновлення системи розслідування та запобігання фінансовим, податковим та економічним правопорушенням.
Закон повинен реформувати взаємовідносини між органами влади та бізнесом, а також забезпечити виконання міжнародно-правових зобов’язань Україною перед МВФ. Створення БЕБ повинне покращити бізнес-клімат в Україні. Але остаточно оцінити цю реформу можна буде лише після того, як БЕБ почне працювати та виконувати свої функції у повному обсязі.
Цифрова валюта: основні переваги та виклики для держави
1. Для чого державам потрібно розробляти власні цифрові валюти?
На сьогоднішній день у Китаї, ПАР, Японії, Еквадорі, Канаді, Росії, Нідерландах, на Маршалових та Багамських островах вже пролунали заяви про випуск власних цифрових валют. Великобританія досліджує таку можливість, а у Швеції роздумують над повним переходом на цифрову валюту. У будь-якому разі більшість світових центральних банків мають намір запустити електронні гроші.
З огляду на глобалізаційні процеси, розвиток фінансових технологій та масштабну діджиталізацію активне запровадження цифрової валюти не змусить себе довго чекати. Причому зручність використання електронних грошей — не єдина перевага. Випускати та підтримувати паперові і металеві гроші наразі дуже затратно. А витрати на випуск та утримання цифрової валюти обіцяють бути значно меншими, тим більш технологічно вона буде більш захищеною.
2. Чи робить Україна спроби розробити власну цифрову валюту? Через який час може бути розроблена електронна гривня?
Не відстаючи від інших, над питанням створення власної цифрової валюти почали працювати і в Україні. Між Міністерством цифрової трансформації України та неприбутковою організацію Stella Development Foundation був підписаний меморандум про співпрацю, згідно з яким передбачається сприяння розвитку цифрової валюти НБУ.
Розглядати можливості для розробки та випуску цифрової гривні в Україні почали понад 5 років тому. Влітку 2019 року відбулася перша спроба випуску українських електронних коштів. Взимку 2020-го оприлюднили заяву, у якій говориться про те, що НБУ готовий запустити електронну гривню, але за умови проведення попереднього дослідження. Однак очікувати, що цифрові кошти в Україні з’являться вже скоро, ще не варто. Для налагодження випуску електронної гривні потрібно адаптувати законодавство та підготувати ринок в цілому. Тим не менш, незважаючи на гучні заяви та наявні розробки щодо цифрової валюти, ще жодна з країн не впровадила її на регулярній основі. А Україні навряд чи вдасться стати першопрохідцем у цьому питанні.
3. Які переваги надасть власна цифрова валюта Україні та її громадянам? У яких сферах та у який спосіб можна буде її використовувати?
Україна слідкує за світовими тенденціями у сфері розробки цифрових валют. Якщо більшість країн почнуть випускати електронні гроші, Україна також буде це робити. Також згідно з попередніми даними цифрова валюта у користуванні буде значно дешевшою, ніж використання класичного безготівкового розрахунку. Крім того очікується, що процес розрахунку за допомогою електронних грошей стане швидшим, зручнішим і простішим.
Щоб відповісти на питання, у яких саме сферах цифрові гроші використовуватимуться частіше, потрібно провести аналіз ринку. Це дасть можливість зрозуміти, коли потрібно запроваджувати електронну одиницю розрахунку. Проте без істотних змін у законодавстві, електронні гроші на початку будуть використовуватись тільки для виконання грошових переказів фізичними особами. Юридичні особи та держоргани не зможуть користуватися цифровими грошима при діючих законодавчих нормах.
4. Які ризики можуть виникнути у зв’язку із впровадженням і використанням електронної гривні?
Одразу після запровадження, скоріш за все, українська цифрова валюта не буде мати високого попиту серед населення. Це пов’язано із недовірою до нового, нерозумінням, як проводитимуться розрахунки, невпевненістю у захищеності транзакцій. За механізмом проведення розрахунків зовні для користувачів нова валюта не відрізнятиметься від класичного безготівкового. Саме тому, щоб заохотити громадян користуватися електронною гривнею, потрібно забезпечити певні переваги. Для прикладу: одними з основних причин популярності криптовалюти є не зарегульованість на законодавчому рівні та анонімність транзакцій. З іншого боку, електронна гривня буде лише додатковим способом проведення розрахунків від національного регулятора.
Серед конкуруючих банківських установ на українському ринку можна окремо виділити Монобанк. Ця установа сформувала власну клієнтську базу та зайняла нішу, пропонуючи привабливі тарифи, кешбек та можливість віддаленого обслуговування (отримання картки, відкриття рахунку та ін.). Якщо із запровадженням нової цифрової валюти не запропонувати користувачам нічого принципово нового, то не варто очікувати високого попиту на неї.
Ще один вагомий ризик, пов’язаний із впровадженням електронної гривні, полягає у тому, що, за даними Національного банку України, банки можуть втратити близько 25 млрд гривень безготівкової ліквідності при витісненні безготівкових активів цифровою валютою.
Дискримінаційна реклама: кого стосуватимуться зміни, внесені до закону
У вересні 2021 року Верховною Радою України було ухвалено Закон №1750-IX, яким передбачено внесення змін до чинного законодавства, що стосуються визначення поняття та відповідальності за розповсюдження дискримінаційної реклами. З 8 січня 2022 року закон набув чинності, а отже усі зміни стали дійсними.
Які зміни відбулися
Стандарт недискримінаційної реклами за ознакою статі в Україні був ухвалений з 2011 року, проте до цього часу поняття дискримінаційної реклами не були закріплені на законодавчому рівні. Із прийняттям ЗУ №1750-IX у правовому полі з’явилося визначення самого поняття, а також передбачена заборона на використання у рекламних матеріалах тверджень чи зображень, що дискримінують особу за будь-якими ознаками: расовими, релігійними, етнічними, соціальними тощо. Окремо виділено дискримінаційну рекламу за ознакою статі. Відтепер законодавчо заборонено розміщувати у рекламних цілях зображення або твердження, що проголошують переваги однієї статі над іншою, містять стереотипні твердження щодо гендерних ролей, принижують гідність людини та демонструють насильницькі дії за ознакою статі тощо.
Відповідальність за розміщення дискримінаційної реклами: хто платитиме штраф
Відповідно до закону, за розповсюдження реклами, що містить ознаки дискримінаційної, передбачено накладення штрафу на рекламодавця:
- у п’ятикратному розмірі вартості реклами — за перше розміщення;
- у тридцятикратному розмірі — за повторне порушення закону протягом року.
При відмові рекламодавця надати відомості про вартість розміщеної реклами буде застосований штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів громадян, при неможливості встановити вартість — 600 НМДГ.
Споживачі, котрі зазнали шкоди від дискримінаційної реклами, відтепер мають право на її відшкодування у встановленому законом порядку.
Податкова амністія: очікування та реальність. Чому добровільне декларування не приносить бажаних результатів
З вересня 2021 року в Україні запроваджено кампанію добровільного декларування, в рамках якої необхідно одноразово подати декларацію про доходи, які раніше не були оподатковані повністю або частково. Зважаючи на це, такий механізм називають ще податковою амністією. Взявши участь у кампанії декларування, тіньові доходи можна легалізувати.
Три питання: «хто?», «коли?», «скільки?»
Щоб зрозуміти, про що саме йде мова, дамо відповідь на основні питання — хто може подавати декларацію, коли та скільки податку необхідно сплатити.
Хто може взяти участь у добровільному декларуванні
У межах цієї кампанії подати декларацію на пільгових умовах, не оприлюднюючи джерело походження вказаних у ній доходів, може лише вичерпний перелік громадян. Податкова амністія розрахована на фізичних осіб — резидентів, самозайнятих, а також фізичних осіб, які були резидентами у той час, коли отримали доходи чи майно, котрі відносяться до об’єктів декларування.
Натомість, скористатися цією можливістю не можуть громадяни, які повинні щорічно подавати декларацію про майно і доходи згідно антикорупційного законодавства, а також особи, на яких поширюються обмежувальні заходи тощо. Тобто не зможуть скористатися цією можливістю особи, до чиїх щорічних декларацій виникає чимало запитань з огляду на отримувану заробітну плату — держслужбовці з елітними квартирами та автівками, посадовці, котрі мають значні накопичення готівкових коштів та інших цінностей.
Сама ідея одноразового добровільного декларування виникла, щоб спонукати легалізувати свої доходи такі категорії осіб:
- громадян, які повністю або частково отримують «сіру» зарплатню;
- власників дрібного бізнесу, на кшталт інтернет-магазинів, які не зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти оподаткування, а відтак і не сплачують з отриманих доходів податки;
- тих, хто їздить на заробітки та працює нелегально;
- продавців цінного майна, яке було продане за значно заниженою ціною або ж із порушенням самої процедури купівлі-продажу;
- зареєстрованих підприємців, котрі сплачують податки не в повному обсязі.
Але до найбільшої цільової категорії, на кого в першу чергу була розрахована кампанія добровільного декларування, відносяться власники великого бізнесу, який зареєстрований поза межами України, а значить і податки з доходів, отриманих від нього, до українського бюджету не надходять. Тобто значною мірою ця кампанія мала б спонукати громадян сплатити податки з «офшорів».
Скільки триватиме кампанія добровільного декларування
Можливість задекларувати свої доходи без оприлюднення джерела їх походження доступна протягом одного року — з 1 вересня 2021 р. до 1 вересня 2022 р. За цей період очікується отримати надходжень до бюджету у сумі понад 25 млрд гривень.
За якими ставками оподатковуватимуться задекларовані доходи
Загальна ставка оподаткування визначена на рівні 5%, для активів, акумульованих закордоном — 9%, для облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) — 2,5%. подати декларацію потрібно один раз через кабінет платника податків на сайті податкової.
Підводні камені податкової амністії: чому громадяни не поспішають подавати декларації
Щоб бюджет країни отримав за час дії кампанії заплановані 25 млрд гривень, декларанти повинні щомісячно в середньому декларувати доходів на понад 2 млрд грн. Але за перші півтора місяці до бюджету надійшло лише близько 6 млн грн. З огляду на це стає зрозуміло, що такими темпами виконати план по надходженням податків не вдасться. У чому ж причина настільки низької активності громадян?
Перш за все, діють обмеження щодо активів, які потрібно декларувати. Наприклад, не можна декларувати кошти готівкою — лише розміщені на спецрахунку, крім того, не вдасться задекларувати активи, розміщені на рахунках в фінустановах та розташовані на території Росії. Також дозволяється не декларувати активи у сумі менше 400 тис. грн, квартири, сумарною площею до 120 м2 та будинки загальною площею до 240 м2, транспортний засіб для особистого некомерційного користування та ін.
Щоб задекларувати суму коштів понад 400 тис. гривень, потрібно відкрити спецрахунок у банківській установі та покласти готівку на нього. Але цю процедуру так і не підлаштували під ідею спеціального декларування. Відтак, згідно діючої процедури для внесення на банківський рахунок коштів у сумі, яка перевищує 400 000 грн, клієнт банку повинен надати документ про їх походження, що суперечить ідеї спец декларування. Якщо ж підтверджуючі документи не будуть надані, банк має право заблокувати рахунок на невизначений час. Через ці розбіжності банківські установи не поспішають відкривати спецрахунки для одноразового декларування.
Отже у підсумку виходить, що можливість задекларувати доходи та активи розрахована на обмежену кількість осіб, причому більшість із них мають досить посередні доходи. У випадку з декларуванням готівкових накопичень, першочергово їх потрібно розмістити на спеціальному банківському рахунку та пройти процедуру фінансового моніторингу, в межах якої банк має право вимагати надати документи про походження цих коштів.
Не потрібно обходити увагою й той факт, що суб’єкти декларування — це здебільшого особи, які тривалий час накопичували кошти та інші активи. Рівень довіри до податківців та інших контролюючих органів серед населення дуже низький. Багато хто має побоювання, що почавши перевірку декларацій, податкова може притягнути декларанта до відповідальності за іншими статтями, саме тому за відсутності гарантій громадяни не поспішають ставити під удар накопичені активи, адже ризики від так званої податкової амністії значно вищі ніж переваги.
Ну і наостанок, низька активність серед потенційних декларантів зумовлена ще й низькою проінформованістю. Можливість скористатися пільговим декларуванням недостатньо розрекламована, тому багато хто просто не знає про неї.
Як стимулювати потенційних декларантів скористатися спец декларуванням
Для того щоб громадяни більш охоче взяли участь у пільговому декларуванні, у першу чергу необхідно підвищувати рівень довіри до держорганів та податкової зокрема. Громадяни мають бути впевнені, що задекларувавши свої доходи зараз, вони не будуть «мішенню», за якою податківці почнуть більш ретельно стежити, а також, що проти них не почнуть слідчі дії за будь-якими іншими статтями, відмінними від податкового або валютного законодавства.
З іншого боку, беручи до уваги темпи декларування, стає зрозуміло, що наповнити бюджет лиже за рахунок перелічених суб’єктів декларування навряд чи вдасться. Тому варто розглянути можливість розширити цей перелік та надати можливість одноразового пільгового декларування ширшому колу осіб.
Також обов’язково варто розглянути проблему дотримання конфіденційності наданої декларантами інформації. Кожен громадянин, який скористається можливістю декларування на пільгових умовах, має бути впевненим у нерозголошенні вказаних ним даних.
Що стосується інформаційної кампанії, фахівці мають бути готовими не лише рекламувати таку можливість, а й консультувати потенційних декларантів з усіх виникаючих питань: як відкрити рахунок у банку для внесення готівки у рамках деклараційної кампанії, як проводиться оцінка майна, які діють ставки оподаткування і як вони розраховуються і т. ін. Потрібно роз’яснювати, чому саме громадянам варто скористатися можливістю податкової амністії, у чому для них переваги, адже більшість громадян не поспішають брати участь у подібних ініціативах та відверто їх побоюються.
І знову ж таки, варто пам’ятати — для того щоб громадяни виявили бажання задекларувати «тіньові» доходи, вони повинні мати певний стимул. Адже кожен громадянин, який має приховані від податкової доходи, завжди може почекати наступної можливості подати пільгову декларацію або ж не декларувати ці активи взагалі. До цього питання потрібно підходити комплексно, проводячи реформування податкової системи та запроваджуючи більш суворий контроль з боку держави.