Бюро економічної безпеки: новий орган чи невдалий ребрендинг?

Бюро экономической безопасности: новый орган или неудачный ребрендинг?

У січні 2021 року Верховною Радою був прийнятий Закон про Бюро економічної безпеки. У березні його підписав Президент України, а за півроку БЕБ повинен був запрацювати. Проте згодом початок роботи нового органу був відтермінований ще на два місяці через невирішені кадрові, організаційні та правові питання.

Незважаючи на те, що Закон був прийнятий і підписаний більше ніж півроку тому, і досі важко зрозуміти, якими ж функціями буде наділений новий орган, які інституції він має замінити та яким чином повинен буде розслідувати справи.

Згідно закону, до Бюро переходять повноваження Податкової міліції, СБУ, Національної поліції у сфері розслідування та запобігання економічних правопорушень. Першочерговим завданням БЕБ буде налагоджувати відносини між представниками бізнесу і державою та її органами. Таким чином має бути зменшений тиск на підприємців з боку силових структур. Також відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду разом із запровадженням Бюро Податкову міліцію необхідно ліквідувати.

Чи не замінить собою Бюро Податкову міліцію?

Згідно із законом, БЕБ не повинне стати ще однією силовою структурою для утримання бізнесу в напрузі. Нова структура має стати здебільшого аналітичним органом, до основних завдань якого належатимуть:

  • проведення комплексних досліджень;
  • аналіз економічних, податкових та фінансових правопорушень.

Щоб мати можливість виконувати аналітичні функції, працівники Бюро повинні отримати доступ до баз даних:

  • Міністерства юстиції.
  • Комісії із цінних паперів та фондового ринку.
  • Митниці.
  • ДПС.

У законі передбачений безумовний доступ спеціалістів БЕБ до перелічених баз даних, але для цього має бути спільне рішення про передачу інформації між Бюро та іншими держорганами. Якщо ж не пропрацювати таке рішення, то отримання інформації з цих відомств буде можливим лише за запитами.

І все ж таки, варто розуміти, що детективи БЕБ не будуть займатися виключно аналітикою, адже до їхніх повноважень входитиме проведення оперативно-розшукових дій із застосуванням спеціальних засобів, вогнепальної зброї тощо. Але маємо надію, що працівники Бюро не будуть зациклюватися лише на проведені обшуків в офісах компаній, а й справді будуть зайняті вирішенням більш глобальних питань. Підпорядковується новий орган Кабінету Міністрів України, і контролюється ним же, а не Президентом.

Головні причини затримки запуску роботи нового органу та найближчі перспективи

Бюро економічної безпеки починає роботу із значною затримкою у першу чергу через кадрові питання — призначення Голови Бюро, проведення конкурсного відбору на зайняття посад детективів та ін. Також вплинула на запуск роботи нового органу затримка передачі справ у сфері питань економічної безпеки, які раніше належали до повноважень Служби безпеки України та Податкової міліції.

Поки що складно сказати, чи стане БЕБ новим різновидом Податкової міліції, чи все ж таки працюватиме зовсім інакше. Щоб зрозуміти це, слід дочекатись, коли новий орган запрацює на повну силу. Загалом же, проаналізувавши закон, можемо бачити, що владою заплановано змінити підхід до розслідування економічних правопорушень. БЕБ має виконувати деякою мірою превентивну функцію.

Отже, до основних завдань і викликів Бюро економічної безпеки належатиме оновлення системи розслідування та запобігання фінансовим, податковим та економічним правопорушенням.

Закон повинен реформувати взаємовідносини між органами влади та бізнесом, а також забезпечити виконання міжнародно-правових зобов’язань Україною перед МВФ. Створення БЕБ повинне покращити бізнес-клімат в Україні. Але остаточно оцінити цю реформу можна буде лише після того, як БЕБ почне працювати та виконувати свої функції у повному обсязі.