Податкова амністія: очікування та реальність. Чому добровільне декларування не приносить бажаних результатів

З вересня 2021 року в Україні запроваджено кампанію добровільного декларування, в рамках якої необхідно одноразово подати декларацію про доходи, які раніше не були оподатковані повністю або частково. Зважаючи на це, такий механізм називають ще податковою амністією. Взявши участь у кампанії декларування, тіньові доходи можна легалізувати.

Три питання: «хто?», «коли?», «скільки?»

Щоб зрозуміти, про що саме йде мова, дамо відповідь на основні питання — хто може подавати декларацію, коли та скільки податку необхідно сплатити.

Хто може взяти участь у добровільному декларуванні

У межах цієї кампанії подати декларацію на пільгових умовах, не оприлюднюючи джерело походження вказаних у ній доходів, може лише вичерпний перелік громадян. Податкова амністія розрахована на фізичних осіб — резидентів, самозайнятих, а також фізичних осіб, які були резидентами у той час, коли отримали доходи чи майно, котрі відносяться до об’єктів декларування.

Натомість, скористатися цією можливістю не можуть громадяни, які повинні щорічно подавати декларацію про майно і доходи згідно антикорупційного законодавства, а також особи, на яких поширюються обмежувальні заходи тощо. Тобто не зможуть скористатися цією можливістю особи, до чиїх щорічних декларацій виникає чимало запитань з огляду на отримувану заробітну плату — держслужбовці з елітними квартирами та автівками, посадовці, котрі мають значні накопичення готівкових коштів та інших цінностей.

Сама ідея одноразового добровільного декларування виникла, щоб спонукати легалізувати свої доходи такі категорії осіб:

громадян, які повністю або частково отримують «сіру» зарплатню;
власників дрібного бізнесу, на кшталт інтернет-магазинів, які не зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти оподаткування, а відтак і не сплачують з отриманих доходів податки;
тих, хто їздить на заробітки та працює нелегально;
продавців цінного майна, яке було продане за значно заниженою ціною або ж із порушенням самої процедури купівлі-продажу;
зареєстрованих підприємців, котрі сплачують податки не в повному обсязі.

Але до найбільшої цільової категорії, на кого в першу чергу була розрахована кампанія добровільного декларування, відносяться власники великого бізнесу, який зареєстрований поза межами України, а значить і податки з доходів, отриманих від нього, до українського бюджету не надходять. Тобто значною мірою ця кампанія мала б спонукати громадян сплатити податки з «офшорів».

Скільки триватиме кампанія добровільного декларування

Можливість задекларувати свої доходи без оприлюднення джерела їх походження доступна протягом одного року — з 1 вересня 2021 р. до 1 вересня 2022 р. За цей період очікується отримати надходжень до бюджету у сумі понад 25 млрд гривень.

За якими ставками оподатковуватимуться задекларовані доходи

Загальна ставка оподаткування визначена на рівні 5%, для активів, акумульованих закордоном — 9%, для облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) — 2,5%. подати декларацію потрібно один раз через кабінет платника податків на сайті податкової.

Підводні камені податкової амністії: чому громадяни не поспішають подавати декларації

Щоб бюджет країни отримав за час дії кампанії заплановані 25 млрд гривень, декларанти повинні щомісячно в середньому декларувати доходів на понад 2 млрд грн. Але за перші півтора місяці до бюджету надійшло лише близько 6 млн грн. З огляду на це стає зрозуміло, що такими темпами виконати план по надходженням податків не вдасться. У чому ж причина настільки низької активності громадян?

Перш за все, діють обмеження щодо активів, які потрібно декларувати. Наприклад, не можна декларувати кошти готівкою — лише розміщені на спецрахунку, крім того, не вдасться задекларувати активи, розміщені на рахунках в фінустановах та розташовані на території Росії. Також дозволяється не декларувати активи у сумі менше 400 тис. грн, квартири, сумарною площею до 120 м² та будинки загальною площею до 240 м², транспортний засіб для особистого некомерційного користування та ін.

Щоб задекларувати суму коштів понад 400 тис. гривень, потрібно відкрити спецрахунок у банківській установі та покласти готівку на нього. Але цю процедуру так і не підлаштували під ідею спеціального декларування. Відтак, згідно діючої процедури для внесення на банківський рахунок коштів у сумі, яка перевищує 400 000 грн, клієнт банку повинен надати документ про їх походження, що суперечить ідеї спец декларування. Якщо ж підтверджуючі документи не будуть надані, банк має право заблокувати рахунок на невизначений час. Через ці розбіжності банківські установи не поспішають відкривати спецрахунки для одноразового декларування.

Отже у підсумку виходить, що можливість задекларувати доходи та активи розрахована на обмежену кількість осіб, причому більшість із них мають досить посередні доходи. У випадку з декларуванням готівкових накопичень, першочергово їх потрібно розмістити на спеціальному банківському рахунку та пройти процедуру фінансового моніторингу, в межах якої банк має право вимагати надати документи про походження цих коштів.

Не потрібно обходити увагою й той факт, що суб’єкти декларування — це здебільшого особи, які тривалий час накопичували кошти та інші активи. Рівень довіри до податківців та інших контролюючих органів серед населення дуже низький. Багато хто має побоювання, що почавши перевірку декларацій, податкова може притягнути декларанта до відповідальності за іншими статтями, саме тому за відсутності гарантій громадяни не поспішають ставити під удар накопичені активи, адже ризики від так званої податкової амністії значно вищі ніж переваги.

Ну і наостанок, низька активність серед потенційних декларантів зумовлена ще й низькою проінформованістю. Можливість скористатися пільговим декларуванням недостатньо розрекламована, тому багато хто просто не знає про неї.

Як стимулювати потенційних декларантів скористатися спец декларуванням

Для того щоб громадяни більш охоче взяли участь у пільговому декларуванні, у першу чергу необхідно підвищувати рівень довіри до держорганів та податкової зокрема. Громадяни мають бути впевнені, що задекларувавши свої доходи зараз, вони не будуть «мішенню», за якою податківці почнуть більш ретельно стежити, а також, що проти них не почнуть слідчі дії за будь-якими іншими статтями, відмінними від податкового або валютного законодавства.

З іншого боку, беручи до уваги темпи декларування, стає зрозуміло, що наповнити бюджет лиже за рахунок перелічених суб’єктів декларування навряд чи вдасться. Тому варто розглянути можливість розширити цей перелік та надати можливість одноразового пільгового декларування ширшому колу осіб.

Також обов’язково варто розглянути проблему дотримання конфіденційності наданої декларантами інформації. Кожен громадянин, який скористається можливістю декларування на пільгових умовах, має бути впевненим у нерозголошенні вказаних ним даних.

Що стосується інформаційної кампанії, фахівці мають бути готовими не лише рекламувати таку можливість, а й консультувати потенційних декларантів з усіх виникаючих питань: як відкрити рахунок у банку для внесення готівки у рамках деклараційної кампанії, як проводиться оцінка майна, які діють ставки оподаткування і як вони розраховуються і т. ін. Потрібно роз’яснювати, чому саме громадянам варто скористатися можливістю податкової амністії, у чому для них переваги, адже більшість громадян не поспішають брати участь у подібних ініціативах та відверто їх побоюються.

І знову ж таки, варто пам’ятати — для того щоб громадяни виявили бажання задекларувати «тіньові» доходи, вони повинні мати певний стимул. Адже кожен громадянин, який має приховані від податкової доходи, завжди може почекати наступної можливості подати пільгову декларацію або ж не декларувати ці активи взагалі. До цього питання потрібно підходити комплексно, проводячи реформування податкової системи та запроваджуючи більш суворий контроль з боку держави.